Селянський рулет

Цей рулет готували з продуктів, які вирощували і заготовляли в своєму господарстві. Ребра коптили і зберігали у підвішеному вигляді на горищі. А гриби, природно, використовували лісові. Таке блюдо було святковим, оскільки копчене м´ясо їли далеко не кожен день. У наш час гриби можна купити в магазині, а копченими реберцями можна побалувати себе, купивши їх на ринку. Вибирайте реберця потемніше і з запахом натурального копчення. Світле копчене м´ясо - ознака додавання хімічних солей для збереження кольору.

Картоплю і моркву відварюємо. З картоплі робимо пюре. Моркву дрібно ріжемо. Щоб приготувати пюре з гороху варимо його до м´якості. Раніше бабуся прокручувала відварений горох через м´ясорубку. Я приготувала горохове пюре за допомогою блендера. Гриби обсмажуємо з цибулею, коли вони набудуть золотистий колір додаємо половину вершків і тушкуємо ще пару хвилин, поки вершки трохи увариться. Зрізуємо м´ясо з ребер і ріжемо дрібно. Зелень подрібнюємо.  .

Подрібнену варену моркву, картопляне і горохове пюре, порізане копчене м´ясо, гриби, зелень з´єднуємо, додаємо яйця, трохи вершків. Солимо, перчимо до смаку й ретельно перемішуємо.

Форму для випічки змащуємо жиром (вершковим маслом або олією), щедро посипаємо панірувальними сухарями і викладаємо тісто. Зверху наносимо вилкою малюнок і протикаємо кілька дірочок.  .

Само-собою бабуся запікала такий рулет в печі. Але і в духовці виходить непогано. Печемо при температурі 200-220 градусів хвилин 40-60 до зарум´янювання.

З чоловіком ми познайомилися випадково на одній науковій конференції в Криму. Чоловік - корінний пітерець, його предки жили в Петербурзі з часу його заснування. А я - кримчанка, коріння моєї родини йдуть далеко вглиб кримської історії. Бабуся моєї бабусі була кріпачкою селянкою і служила в кримському маєтку столичної пані. Маєток розташовувалося неподалік від села, в якому і зараз живе моя бабуся. Розповідають, що моя прапрабабуся, дружила зі своєю панею і перейняла багато домашніх премудростей, навчилася красиво і смачно готувати. Пізніше, почувши про її уміння, односельці навіть запрошували її готувати на весіллях і сімейних торжествах.  .

Вийшовши заміж, я стала знайомитися з родичами чоловіка, історією родини. І з´ясувалося, що предки чоловіка, живучи в Петербурзі, мали нерухомість у Криму: великий маєток в Бахчисарайському районі, на річці Альма. Дві старі фотографії привернули мою увагу. Не наважувалася повірити - це був той самий маєток, в якому служила моя прапрабабуся!. Копнули глибше - все збіглося!. Наші прапрабабусі - мого чоловіка і моя були панею і селянкою!.

Так зв´язалися нитки історії нащадків пані і селянки через більш ста років!. Петербург і Крим знаходяться на відстані тисяч кілометрів один від одного, але якимось дивом відбулася така зустріч.

Так що рулет за рецептом, який перейшов до мене від моєї прапрабабусі, швидше за все предки мого чоловіка і навчили готувати свою кріпосну дівчину.